UK 
EnglishТипова
Polski🌌 Полярне сяйво: взаємодія сонячного вітру та магнітосфери
Фізично обґрунтований 3D-симулятор полярного сяйва: заряджені частинки сонячного вітру спрямовуються вздовж дипольних силових ліній Землі через магнітне дзеркалення, випадають у полярну атмосферу та збуджують справжні лінії випромінювання кисню й азоту, що фарбують небо в зелений, червоний і синьо-фіолетовий кольори.
Про цю симуляцію
Ця симуляція фізично обґрунтовано моделює полярне сяйво: заряджені частинки сонячного вітру захоплюються дипольним магнітним полем Землі, спрямовуються до полюсів через магнітне дзеркалення і, потрапляючи в атмосферу, зіштовхуються з атомами кисню й азоту, збуджуючи їх до випромінювання світла на характерних довжинах хвиль — зеленій, червоній та синьо-фіолетовій.
🔬 Що показано
Частинки сонячного вітру рухаються вздовж дипольних силових ліній магнітного поля Землі, дзеркалячись у зонах сильнішого поля поблизу полюсів. Там, де вони врізаються в атмосферу, збуджені атоми кисню й азоту випромінюють світло на реальних довжинах хвиль — зелений (557,7 нм) та червоний (630 нм) від кисню, синьо-фіолетовий від іонізованого азоту.
🎮 Як користуватись
Керуйте інтенсивністю та швидкістю сонячного вітру, спостерігаючи, як більше частинок захоплюється й спрямовується до полюсів, створюючи яскравіше й активніше сяйво. Мишею чи дотиком обертайте камеру, щоб роздивитися завісу сяйва з різних кутів.
💡 Чи знали ви?
Той самий механізм магнітного дзеркалення, що спрямовує частинки до полюсів на Землі, працює й на інших планетах із магнітним полем — Юпітер і Сатурн також мають власні полярні сяйва, які спостерігав телескоп Габбл, підтверджуючи універсальність цієї фізики плазми.