Мікроекономіка базово

📊 Попит та пропозиція

Закон попиту

Закон попиту стверджує, що за інших рівних умов (ceteris paribus), кількість попиту на товар зменшується, коли його ціна зростає, і збільшується, коли ціна знижується.

Крива попиту: Графік, що показує залежність між ціною та кількістю попиту. Зазвичай має негативний нахил (знижується зліва направо).

Фактори, що впливають на попит: Ціна товару, дохід споживачів, ціни на замінники (субститути), ціни на доповнювальні товари (комплементи), смаки та уподобання, очікування, кількість покупців.

Рух по кривій попиту: Зміна ціни товару призводить до руху по кривій (зміна кількості попиту).

Зсув кривої попиту: Зміна інших факторів (дохід, смаки тощо) призводить до зсуву всієї кривої (зміна попиту).

Закон пропозиції

Закон пропозиції стверджує, що за інших рівних умов, кількість пропозиції товару збільшується, коли його ціна зростає, і зменшується, коли ціна знижується.

Крива пропозиції: Графік, що показує залежність між ціною та кількістю пропозиції. Зазвичай має позитивний нахил (зростає зліва направо).

Фактори, що впливають на пропозицію: Ціна товару, ціни на ресурси (сировину, працю), технології, податки та субсидії, очікування виробників, кількість виробників, природні умови.

Рух по кривій пропозиції: Зміна ціни товару призводить до руху по кривій (зміна кількості пропозиції).

Зсув кривої пропозиції: Зміна інших факторів (технології, ціни ресурсів тощо) призводить до зсуву всієї кривої (зміна пропозиції).

Рівновага ринку

Рівновага ринку досягається, коли кількість попиту дорівнює кількості пропозиції при певній рівноважній ціні.

Рівноважна ціна: Ціна, за якої кількість попиту дорівнює кількості пропозиції. На ринку немає надлишку або дефіциту.

Рівноважна кількість: Кількість товару, яка продається та купується за рівноважною ціною.

Надлишок (surplus): Виникає, коли ціна вище рівноважної. Кількість пропозиції перевищує кількість попиту. Виробники змушені знижувати ціни.

Дефіцит (shortage): Виникає, коли ціна нижче рівноважної. Кількість попиту перевищує кількість пропозиції. Споживачі конкурують, підвищуючи ціну.

Механізм ринку: Риси механізм саморегулюється через ціни. Надлишок знижує ціни, дефіцит підвищує, поки не досягне рівноваги.

Приклад: Рівновага на ринку яблук

Рівноважна ціна = 30 грн/кг, рівноважна кількість = 500 кг

Якщо ціна 20 грн/кг: дефіцит призведе до зростання ціни до 30 грн/кг.

Якщо ціна 40 грн/кг: надлишок призведе до зниження ціни до 30 грн/кг.

Зміни рівноваги

Рівновага ринку змінюється, коли змінюється попит або пропозиція:

Збільшення попиту: Крива попиту зсувається вправо → вища рівноважна ціна та кількість.

Зменшення попиту: Крива попиту зсувається вліво → нижча рівноважна ціна та кількість.

Збільшення пропозиції: Крива пропозиції зсувається вправо → нижча рівноважна ціна, вища кількість.

Зменшення пропозиції: Крива пропозиції зсувається вліво → вища рівноважна ціна, нижча кількість.

Одночасні зміни: Якщо попит і пропозиція змінюються одночасно, результат залежить від відносного розміру змін.

📈 Еластичність

Еластичність попиту за ціною

Еластичність попиту за ціною вимірює, наскільки чутливий попит до змін ціни.

Формула: E d = (% зміна кількості попиту) / (% зміна ціни)

Еластичний попит (|E d | > 1): Споживачі сильно реагує на зміни ціни. Зниження ціни на 10% збільшує попит більш ніж на 10%. Загальний дохід виробників зростає при зниженні ціни.

Нееластичний попит (|E d | < 1): Споживачі слабко реагує на зміни ціни. Зниження ціни на 10% збільшує попит менш ніж на 10%. Загальний дохід виробників зростає при підвищенні ціни.

Одинично-еластичний попит (|E d | = 1): Зміна ціни на 10% призводить до зміни попиту на 10%. Загальний дохід не змінюється.

Фактори еластичності: Наявність замінників (більше замінників → більша еластичність), частка доходу на товар (більша частка → більша еластичність), час (довгострокова еластичність вища), необхідність товару (предмети першої необхідності нееластичні).

Еластичність попиту за доходом

Еластичність попиту за доходом вимірює, як змінюється попит при зміні доходу.

Формула: E y = (% зміна кількості попиту) / (% зміна доходу)

Нормальні товари (E y > 0): Попит зростає зі зростанням доходу. Більшість товарів є нормальними.

Товари першої необхідності (0 < E y < 1): Попит зростає менш ніж пропорційно до доходу.

Предмети розкоші (E y > 1): Попит зростає більш ніж пропорційно до доходу.

Недолікові товари (E y < 0): Попит зменшується зі зростанням доходу (наприклад, дешеві марки продуктів).

Перехресна еластичність попиту

Перехресна еластичність вимірює, як змінюється попит на один товар при зміні ціни іншого товару.

Формула: E xy = (% зміна попиту на товар X) / (% зміна ціни товару Y)

Замінники (E xy > 0): Позитивна перехресна еластичність. Зростання ціни товару Y збільшує попит на товар X (наприклад, кава та чай).

Доповнювальні товари (E xy < 0): Негативна перехресна еластичність. Зростання ціни товару Y зменшує попит на товар X (наприклад, бензин та автомобілі).

Незалежні товари (E xy = 0): Зміна ціни товару Y не впливає на попит на товар X.

Приклад: Розрахунок еластичності попиту

Дано: Ціна товару зросла з 20 грн до 25 грн. Кількість попиту зменшилася з 1000 одиниць до 800 одиниць.

Розрахунок:

% зміна ціни = ((25 - 20) / 20) × 100% = 25%

% зміна попиту = ((800 - 1000) / 1000) × 100% = -20%

E d = -20% / 25% = -0.8

|E d | = 0.8 < 1 → Нееластичний попит

Висновок: Споживачі слабко реагує на зміни ціни. При підвищенні ціни на 25%, попит зменшився лише на 20%.

Вплив на дохід: Нова ціна × Нова кількість = 25 × 800 = 20,000 грн

Стара ціна × Стара кількість = 20 × 1000 = 20,000 грн

Дохід не змінився (граничний випадок одиничної еластичності в цій діапазоні).

Еластичність пропозиції

Еластичність пропозиції вимірює, наскільки чутлива пропозиція до змін ціни.

Формула: E s = (% зміна кількості пропозиції) / (% зміна ціни)

Еластична пропозиція (E s > 1): Виробники можуть легко збільшити виробництво. Типово для товарів з легким доступом до ресурсів.

Нееластична пропозиція (E s < 1): Виробники не можуть легко змінити обсяг виробництва. Типово для товарів з обмеженими ресурсами або довгим циклом виробництва.

Фактори: Доступність ресурсів, час (короткострокова пропозиція менш еластична), можливість зберігання товарів.

🎯 Теорія споживача

Корисність та задоволення

Корисність — це задоволення або вигода, яку отримує споживач від споживання товару або послуги.

Загальна корисність (Total Utility, TU): Загальне задоволення від споживання певної кількості товару.

Гранична корисність (Marginal Utility, MU): Додаткове задоволення від споживання однієї додаткової одиниці товару.

Закон спадної граничної корисності: Гранична корисність зменшується з кожною додатковою одиницею товару. Перша склянка води приносить більше задоволення, ніж десята.

Максимізація корисності: Споживач намагається максимізувати загальну корисність при обмеженому бюджеті.

Бюджетне обмеження

Бюджетне обмеження показує всі можливі комбінації товарів, які споживач може придбати за свій доход.

Рівняння: P x × Q x + P y × Q y = I

де P x , P y — ціни товарів, Q x , Q y — кількості, I — дохід

Бюджетна лінія: Графік, що показує всі доступні комбінації товарів.

Нахил бюджетної лінії: -(P x / P y ) — відношення цін (альтернативна вартість товару X в термінах товару Y).

Зміни доходу: Збільшення доходу зсуває бюджетну лінію вправо; зменшення — вліво (паралельні зсуви).

Зміни цін: Зміна ціни одного товару обертає бюджетну лінію навколо точки перетину з іншою віссю.

Оптимальний вибір споживача

Споживач досягає оптимального вибору, коли гранична корисність на гривню витрат однакова для всіх товарів.

Умова оптимуму: MU x / P x = MU y / P y

Правило: Якщо MU x / P x > MU y / P y , споживач отримує більше задоволення на гривню від товару X і повинен купувати більше X та менше Y.

Графічне представлення: Оптимальна точка знаходиться на дотику кривої байдужості до бюджетної лінії. Крива байдужості показує комбінації товарів, що дають однакове задоволення.

Ефект заміщення: Зміна споживання через зміну відносних цін (заміщення подорожчалого товару дешевшим).

Ефект доходу: Зміна споживання через зміну реального доходу (купівельної спроможності).

Приклад: Максимізація корисності

Дані: Споживач має 100 грн. Товар X коштує 10 грн, товар Y коштує 5 грн.

Оптимальний вибір:

Купуємо Y першим: MU y /P y = 6.0 > MU x /P x = 5.0

Купуємо X першим: MU x /P x = 5.0 > MU y /P y (після 1-го Y)

Продовжуємо до рівності: 5 одиниць X (MU x /P x = 3.0) та 10 одиниць Y (MU y /P y = 2.0)

Перевірка: 5 × 10 + 10 × 5 = 100 грн ✓

🏭 Теорія виробника

Виробнича функція

Виробнича функція показує максимальну кількість продукції, яку можна виробити за певної комбінації факторів виробництва.

Фактори виробництва: Праця (L), капітал (K), земля, підприємництво.

Граничний продукт праці (MP L ): Додатковий випуск від використання однієї додаткової одиниці праці.

Середній продукт праці (AP L ): Випуск на одиницю праці (TP / L).

Закон спадної віддачі: Граничний продукт праці зменшується після певної точки, коли збільшення праці при фіксованому капіталі дає менший додатковий випуск.

Короткостроковий період: Принаймні один фактор виробництва фіксований (наприклад, капітал).

Довгостроковий період: Всі фактори змінні. Фірма може змінювати всі ресурси.

Витрати виробництва

Витрати виробництва включають різні типи витрат:

Постійні витрати (FC): Не залежать від обсягу виробництва (оренда, амортизація).

Змінні витрати (VC): Змінюються з обсягом виробництва (сировина, зарплата робітників).

Загальні витрати (TC): TC = FC + VC

Середні постійні витрати (AFC): AFC = FC / Q (зменшуються зі зростанням Q).

Середні змінні витрати (AVC): AVC = VC / Q

Середні загальні витрати (ATC): ATC = TC / Q = AFC + AVC

Граничні витрати (MC): Додаткові витрати на виробництво однієї додаткової одиниці. MC = ΔTC / ΔQ

Закон зростаючих граничних витрат: Граничні витрати зростають після певної точки через закон спадної віддачі.

Максимізація прибутку

Фірма максимізує прибуток, коли граничний дохід дорівнює граничним витратам.

Умова: MR = MC

Прибуток: π = TR - TC = (P × Q) - TC

Граничний дохід (MR): Додатковий дохід від продажу однієї додаткової одиниці.

Для конкурентної фірми: P = MR (ціна постійна). Умова: P = MC.

Для монополії: MR < P (ціна зменшується з кількістю). Умова: MR = MC.

Прибуток на одиницю: Якщо P > ATC, фірма отримує економічний прибуток. Якщо P = ATC, прибуток нульовий (нормальний прибуток).

Приклад: Розрахунок витрат та прибутку

Оптимальний випуск: Q = 7 (MR = MC = 50)

Максимальний прибуток: 30 грн

🏢 Ринкові структури

Досконала конкуренція

Характеристики ринку досконалої конкуренції:

Багато малих фірм: Жодна фірма не може вплинути на ринкову ціну.

Однорідний продукт: Всі фірми виробляють ідентичний товар.

Вільний вхід та вихід: Немає бар'єрів для входу нових фірм.

Повна інформація: Всі учасники мають повну інформацію про ринок.

Ціноутворення: Фірми є "price takers" — приймають ринкову ціну. P = MR = MC.

Ефективність: Довгострокова рівновага: P = MC = ATC (мінімальні середні витрати, нульовий економічний прибуток).

Монополія

Монополія — ринок з одним виробником:

Єдина фірма: Контролює весь ринок.

Бар'єри входу: Патенти, ліцензії, контроль над ресурсами, економія масштабу.

Ціноутворення: Фірма є "price maker" — встановлює ціну. MR < P.

Максимізація прибутку: MR = MC. Ціна встановлюється вище за граничні витрати (P > MC).

Неефективність: Монополія виробляє менше за соціально оптимальну кількість (мертва вага втрат).

Регулювання: Уряд може регулювати монополії через антимонопольне законодавство або встановлення цін.

Монополістична конкуренція

Монополістична конкуренція поєднує риси монополії та конкуренції:

Багато фірм: Багато дрібних фірм конкурують.

Диференційований продукт: Товари схожі, але не ідентичні (диференціація через бренд, якість, локацію).

Легкий вхід та вихід: Низькі бар'єри входу.

Влада над ціною: Фірми мають обмежену владу над ціною завдяки диференціації.

Максимізація прибутку: MR = MC. Ціна вища за MC, але нижча за монопольну.

Довгострокова рівновага: P = ATC (нульовий економічний прибуток), але P > MC.

Олігополія

Олігополія — ринок з кількома великими фірмами:

Кілька фірм: Невелика кількість великих фірм контролює ринок.

Взаємозалежність: Рішення однієї фірми впливає на інших (стратегічна взаємодія).

Бар'єри входу: Високі бар'єри через економію масштабу, капіталовкладення, контроль над ресурсами.

Ціноутворення: Фірми можуть координувати дії (картелі) або конкурувати (ценова війна).

Моделі: Модель Курно (конкуренція за кількістю), модель Бертрана (конкуренція за ціною), модель Штакельберга (лідер-послідовник).

Дилема в'язня: Ілюструє, чому важко підтримувати кооперацію в олігополії.

Приклад: Порівняння ринкових структур

📚 Гайд з прикладами

Приклад 1: Аналіз ринкової рівноваги

Завдання: Знайти рівноважну ціну та кількість для ринку велосипедів.

Функції:

Попит: Q d = 1000 - 20P

Пропозиція: Q s = 200 + 30P

Рішення:

При рівновазі: Q d = Q s

1000 - 20P = 200 + 30P

800 = 50P

P = 16 грн

Q = 1000 - 20(16) = 1000 - 320 = 680 одиниць

Перевірка: Q s = 200 + 30(16) = 200 + 480 = 680 ✓

Приклад 2: Розрахунок еластичності та максимізація доходу

Завдання: Визначити оптимальну ціну для максимізації доходу, знаючи функцію попиту.

Функція попиту: Q = 500 - 10P

Рішення:

Дохід: TR = P × Q = P(500 - 10P) = 500P - 10P²

Максимізація: dTR/dP = 500 - 20P = 0

P = 25 грн

Q = 500 - 10(25) = 250 одиниць

TR = 25 × 250 = 6,250 грн

Еластичність: E d = (dQ/dP) × (P/Q) = (-10) × (25/250) = -1

Одинично-еластичний попит при оптимальній ціні.

Приклад 3: Максимізація прибутку конкурентної фірми

Завдання: Визначити оптимальний випуск для конкурентної фірми.

Дані:

Ринкова ціна: P = 100 грн

Функція витрат: TC = 1000 + 50Q + 2Q²

Рішення:

MC = dTC/dQ = 50 + 4Q

Умова: P = MC

100 = 50 + 4Q

50 = 4Q

Q = 12.5 одиниць

TC = 1000 + 50(12.5) + 2(12.5)² = 1000 + 625 + 312.5 = 1,937.5 грн

TR = 100 × 12.5 = 1,250 грн

Прибуток = 1,250 - 1,937.5 = -687.5 грн (збитки)

Висновок: Фірма зазнає збитків, але продовжує виробництво, оскільки P > AVC. Якщо P < AVC, фірма закриється.

Приклад 4: Аналіз монополії

Завдання: Визначити ціну та випуск монополії для максимізації прибутку.

Дані:

Функція попиту: P = 200 - 2Q

Функція витрат: TC = 100 + 20Q + Q²

Рішення:

TR = P × Q = (200 - 2Q)Q = 200Q - 2Q²

MR = dTR/dQ = 200 - 4Q

MC = dTC/dQ = 20 + 2Q

Умова: MR = MC

200 - 4Q = 20 + 2Q

180 = 6Q

Q = 30 одиниць

P = 200 - 2(30) = 140 грн

TC = 100 + 20(30) + (30)² = 100 + 600 + 900 = 1,600 грн

TR = 140 × 30 = 4,200 грн

Прибуток = 4,200 - 1,600 = 2,600 грн

Соціальна ефективність: Якщо P = MC: 200 - 2Q = 20 + 2Q, Q = 45. Монополія виробляє менше за соціально оптимальну кількість.

Спробуйте наживо

Усе, що вище, працює прямо у вашому браузері — відкрийте Solow Growth Model і змінюйте параметри під час роботи. Нічого не встановлюється, нічого не завантажується на сервер, уся модель живе в одній вкладці.