〰️ Хвильове рівняння

← Назад
Клікніть або проведіть, щоб кинути брижі. Спостерігайте, як хвилі поширюються, відбиваються від стінок і інтерферують у візерунки стоячих хвиль.

〰️ Хвильове Рівняння — 2D Симуляція

Хвильове рівняння відтворене у двовимірному аркуші: клацайте, щоб запускати хвильові пакети, і спостерігайте за рефлексією, інтерференцією та дифракцією в реальному часі.

🔬 Що демонструє

Двовимірна хвильова рівняння ∂²u/∂t² = c²∇²u описує розповсюдження збурення. Хвилі відбиваються від меж і інтерферують. Умова стабільності CFL (c·Δt/Δx < 1/√2) запобігає чисельній нестійкості.

🎮 Як використовувати

Клацайте на поверхню, щоб створити хвилю. Натисніть кілька разів поряд, щоб побачити суперпозицію. Спробуйте натискати вздовж межі, щоб побачити відбиття.

💡 Чи знали ви?

Хвильове рівняння було виведено Д'Аламбером у 1747 р. для вібруючої струни. Та сама рівняння описує електромагнітні хвилі (Максвелл, 1865), сейсмічні хвилі і навіть гравітаційні хвилі (Einstein, 1916).

Про цю симуляцію

Ця симуляція в реальному часі інтегрує класичне хвильове рівняння, ∂²u/∂t² = c²∇²u, за допомогою явної скінченно-різницевої схеми «жабка» (leapfrog). Ви можете перемикатися між одновимірною защипнутою струною із 600 точок і двовимірною мембраною барабана на сітці 100×100, обидві з закріпленими (відбивними) кінцями. Оскільки на кожному кроці пряма й відбита хвилі інтерферують, ви можете спостерігати, як зі однієї простої формули оновлення виникають стоячі хвилі, гармоніки та двовимірна інтерференція брижів.

🔬 Що це демонструє

Дискретизоване хвильове рівняння: наступне зміщення кожного вузла сітки обчислюється з його поточного та попереднього значень плюс кривина його сусідів, помножена на r = c². Струна використовує одновимірний лапласіан (u[i-1] - 2u[i] + u[i+1]); мембрана використовує двовимірний лапласіан із чотирма сусідами. Множник згасання застосовується на кожному кроці, тож енергія поступово зменшується.

🎮 Як користуватися

Перемикайте «String 1D» або «Membrane 2D». Клацніть або проведіть по полотну, щоб внести гаусове збурення. Повзунок Speed (1–20) задає швидкість хвилі c, а Damping (0–50) — втрату енергії за крок. Використовуйте «Pluck» для одиничного імпульсу, «Continuous» — щоб синусоїдально розгойдувати струну, меню Mode — щоб запустити чисту 1–4-ту гармоніку, а Reset — щоб очистити поле.

💡 Чи знали ви?

Хвильове рівняння вперше записав Жан ле Рон д'Аламбер у 1747 році для опису коливної струни. Його розв'язки розпадаються на хвилі, що біжать ліворуч і праворуч, і те саме рівняння керує звуком, світлом, водяними брижами та сейсмічними хвилями.

Поширені запитання

Яке хвильове рівняння розв'язує ця симуляція?

Вона розв'язує класичне хвильове рівняння другого порядку, ∂²u/∂t² = c²∇²u, де u — поперечне зміщення, а c — швидкість хвилі. У режимі струни лапласіан одновимірний; у режимі мембрани — двовимірний. Те саме рівняння описує гітарну струну, шкіру барабана, звук і багато інших хвиль.

Як працює цей чисельний метод?

Він використовує явну скінченно-різницеву схему «жабка» (leapfrog). Час і простір розбиваються на сітку, і наступне значення кожної точки обчислюється як 2u(зараз) - u(попереднє) + r на дискретний лапласіан, де r = c². Це триточкове в часі оновлення є стандартним способом другого порядку точності для просування хвильового рівняння в часі.

Що роблять повзунки Speed і Damping?

Speed задає константу поширення хвилі c, яка масштабує член жорсткості r = c², тож вищі значення змушують хвилі рухатися й коливатися швидше. Damping застосовує мультиплікативний множник трохи менший за 1 на кожному кроці, відбираючи енергію, тож вібрація поступово згасає, подібно до опору повітря й внутрішнього тертя в реальній струні чи мембрані.

Чи фізично точні стоячі хвилі та гармоніки?

Якісно — так. Кінці закріплені, тож відбиття створюють стоячі хвилі, чиї вузли збігаються з реальними гармоніками, а вибір моди запускає чистий синусоїдальний профіль sin(nπx/L). Утім, це ідеалізована модель: вона ігнорує жорсткість струни та дисперсію, а дуже високі швидкості можуть перевищити межу стійкості схеми й спотворити результат.

Чому одиничний защип перетворюється на стоячу хвилю?

Локалізований защип — це суперпозиція хвиль, що біжать вздовж струни в обидва боки. Коли кожна досягає закріпленого кінця, вона відбивається зі зміною фази, і пряма й відбита хвилі багаторазово інтерферують. Лише ті довжини хвиль, що вкладаються в межі, виживають конструктивно, тож хаотичний початковий імпульс переходить у резонансний рисунок стоячої хвилі, який ви бачите.