UK 
EnglishТипова
Polski🪐 Дослідник класифікації екзопланет
Змінюйте масу, радіус та орбітальну відстань, щоб позначити гіпотетичну екзопланету та побачити її класифікацію в реальну категорію екзопланет.
Астрономи сортують тисячі підтверджених екзопланет на широкі категорії, використовуючи лише дві вимірювані властивості: масу й радіус. Ця симуляція дозволяє налаштувати обидва параметри (плюс орбітальну відстань) і миттєво класифікує вашу гіпотетичну планету, наносячи її на реальну діаграму маса-радіус.
🔬 Що демонструє
Ділення маси на куб радіуса дає густину — найкращу єдину підказку щодо загального складу. Малі, щільні світи є кам'янистими земноподібними планетами; трохи більші, але все ще щільні — супер-Землями; світи з низькою густиною подібного розміру — міні-Нептунами, загорнутими в товсті леткі оболонки; а великі, легкі світи — крижаними гігантами чи газовими гігантами.
🎮 Як користуватися
Перетягніть Масу й Радіус, щоб змінити форму планети, і спостерігайте, як її точка рухається діаграмою маса-радіус, а класифікація оновлюється. Налаштуйте Орбітальну відстань, щоб побачити, як ілюстративний відтінок кольору зсувається від гарячого, близького світу до холодного, далекого — і спостерігайте, як близька масивна планета перетворюється на "гарячий Юпітер".
💡 Чи знали ви?
Міні-Нептуни — планети розміром між Землею й Нептуном — є найпоширенішим типом планет, виявлених місією Kepler, проте у нашій власній Сонячній системі немає жодного еквівалентного світу.
Про цю симуляцію
Ця симуляція класифікації екзопланет обчислює загальну густину з маси й радіуса (густина = маса ÷ радіус³, масштабовано до Землі = 5,51 г/см³) і застосовує порогові правила, широко узгоджені з тим, як астрономи групують реальні відкриття на земноподібні планети, супер-Землі, міні-Нептуни, крижані гіганти, газові гіганти й гарячі Юпітери. Ваша планета наноситься в реальному часі на логарифмічну діаграму маса-радіус поруч із приблизними зонами, які займає кожна категорія.
🔬 Що це показує
Дві планети можуть мати однаковий радіус, але бути зовсім різними світами, якщо їхні маси (а отже й густини) відрізняються — щільна маленька планета — це скеля й залізо, тоді як планета з низькою густиною того самого розміру повинна нести глибоку атмосферу чи шар льоду. Це співвідношення маса-радіус — головний інструмент, який реальні астрономи використовують, щоб здогадатися про загальний склад із жменьки вимірювань.
🎮 Як користуватися
Рухайте Масу й Радіус по всьому їхньому діапазону (від кам'янистих тіл розміром з Марс до планет, більших за Юпітер) і спостерігайте, як мітка класифікації та графік маса-радіус миттєво оновлюються. Пересуньте Орбітальну відстань всередину, щоб побачити, як колір планети теплішає, і, для достатньо великих планет, як класифікація перемикається на Гарячий Юпітер.
💡 Чи знали ви?
Найпоширеніший розмір екзопланет, виявлений космічним телескопом Kepler — між 1,5 і 2 радіусами Землі — не має аналога в нашій власній Сонячній системі, потрапляючи в проміжок між супер-Землями й міні-Нептунами, неофіційно відомий як "долина радіусів".
Часті запитання
Як астрономи насправді вимірюють масу й радіус екзопланети?
Радіус зазвичай отримують транзитним методом, вимірюючи, наскільки планета затьмарює світло своєї зорі, проходячи перед нею; масу зазвичай отримують методом променевих швидкостей, вимірюючи крихітне коливання, яке гравітація планети спричиняє в зорі. Поєднання обох дає густину й вікно в склад.
Яка різниця між супер-Землею й міні-Нептуном?
Обидві можуть мати подібні радіуси, приблизно від 1,5 до 3,5 радіусів Землі, але супер-Земля щільна й кам'яниста, як збільшена Земля, тоді як міні-Нептун (або суб-Нептун) значно менш щільний, оскільки густа оболонка водню-гелію чи водяної пари роздуває його радіус, не додаючи багато маси.
Що робить планету "гарячим Юпітером"?
Гарячий Юпітер — це газовий гігант, порівнянний за масою й розміром з Юпітером, що обертається надзвичайно близько до своєї зорі — часто ближче, ніж Меркурій до Сонця — завершуючи оберт лише за кілька днів. Їхнє існування стало великою несподіванкою, оскільки стандартні моделі передбачали, що газові гіганти мають формуватися лише далеко від своєї зорі.
Чому крижані гіганти, такі як Уран і Нептун, мають менше водню, ніж Юпітер і Сатурн?
Крижані гіганти сформувалися з меншою кількістю доступного навколишнього водню й гелію, або сформувалися пізніше, коли газ протопланетного диска вже розсіювався, залишивши їх відносно збагаченими важчими "кригами", такими як вода, аміак і метан, порівняно зі справжніми газовими гігантами.
Чи використовують цей класифікатор реальні вчені?
Категорії віддзеркалюють реальні, що використовуються в науці про екзопланети, але точні порогові значення тут спрощені для навчальних цілей. Реальна класифікація також спирається на детальні моделі внутрішньої будови, атмосферні спектри й порівняння з еталонами Сонячної системи, а не лише на масу й радіус.