Модель відтворює ринок праці за схемою Даймонда-Мортенсена-Піссарідеса: частина зайнятих щокроку втрачає роботу з рівнем сепарації δ, а роботодавці відкривають нові вакансії з темпом q. Безробітні й вакансії «зустрічаються» за функцією підбору Кобба-Дугласа M = μ·√(u·v)·N, де μ — ефективність підбору. Результат цих потоків малює криву Бевериджа — обернену залежність між рівнем безробіття та рівнем вакансій, а кнопка шоку попиту показує, як економіка тимчасово відхиляється від рівноваги.
Панель із 200 умовних працівників (зелені — зайняті, червоні — безробітні), поруч — графік кривої Бевериджа (вакансії проти безробіття) та часовий ряд обох показників протягом симуляції.
Повзунками змінюйте рівень сепарації δ, ефективність підбору μ, темп створення вакансій q і швидкість; кнопка «Шок попиту» різко піднімає сепарацію й обвалює створення вакансій. Пресети відтворюють стабільну економіку, рецесію, технологічний бум і невідповідність навичок.
Рівень безробіття в стані рівноваги обчислюється за формулою u* = q/(δ+q). Коли крива Бевериджа зсувається назовні — тобто одночасно зростають і безробіття, і вакансії — це ознака гіршого зіставлення на ринку, а не просто слабшого попиту.
Крива Бевериджа — це графік залежності рівня вакансій від рівня безробіття. У симуляції поточна точка ринку рухається цим графіком: коли безробіття високе, а вакансій мало, ринок перебуває у стані, схожому на рецесію; коли обидва показники одночасно зростають, це свідчить про погіршення ефективності підбору, а не лише про циклічний спад.
Дельта (δ) — це рівень сепарації, тобто частка зайнятих, які щокроку втрачають роботу. Мю (μ) — ефективність підбору, яка визначає, наскільки швидко безробітні знаходять вакансії. Кю (q) — темп, з яким роботодавці відкривають нові вакансії. Разом вони визначають, скільки людей працевлаштовується за один крок симуляції.
Рівновага виводиться аналітично з балансу потоків: у стані спокою кількість людей, які втрачають роботу, дорівнює кількості підборів, звідки рівень безробіття дорівнює q, поділеному на суму дельта плюс q. З цього значення й функції підбору обчислюється відповідний рівень вакансій, який використовується як початкова точка після скидання чи зміни пресету.
Натискання кнопки шоку миттєво підвищує рівень сепарації приблизно у вісімдесят відсотків і знижує темп створення вакансій до сорока відсотків від попереднього значення, імітуючи раптове падіння ділового попиту. Ринок після цього поступово рухається до нової, гіршої рівноваги з вищим безробіттям.
Кожна точка на панелі робочої сили представляє одного з двохсот умовних працівників. Червоний колір означає, що працівник перебуває у стані безробіття на поточному кроці симуляції, а зелений — що він зайнятий; кольори оновлюються щокроку відповідно до змінних рівнів безробіття та зайнятості.