🧠 Нейронаука · Фізіологія
📅 Березень 2026⏱ 11 хв🟢 Для початківців · Останнє оновлення: 23 червня 2026 р.

Наука про сон: стадії, циркадний ритм і чому ми спимо

Люди проводять приблизно третину свого життя у несвідомому стані — і ми досі не повністю розуміємо чому. Зрозуміло одне: наслідки порушеного сну сягають від погіршення когнітивних функцій до пригнічення імунітету та прискорення нейродегенеративних захворювань. Сон — це не пасивна пауза в житті, а один із найскладніших і найактивніших відомих біологічних процесів.

1. Стадії та архітектура сну

ЕЕГ (електроенцефалограма) вимірює електричну активність мозку й виявляє, що сон не є однорідним станом, а проходить через окремі стадії приблизно кожні 90 хвилин:

Стадії сну (класифікація AASM 2007): Неспання: високочастотні (~10-30 Hz бета-хвилі), низькоамплітудні, десинхронізовані NREM стадія 1 (N1): ~5% сну. Перехід до сну. Тета-хвилі (4-8 Hz). Можливі гіпнічні посмикування (раптові скорочення м'язів). NREM стадія 2 (N2): ~45-55% сну. Сонні веретена (спалахи 12-15 Hz, 0.5-3 с), згенеровані таламокортикальними петлями. K-комплекси (великі поодинокі хвилі). Консолідація процедурної пам'яті. Температура та частота серцебиття падають. NREM стадія 3 (N3, «повільнохвильовий сон» / SWS): ~15-20% сну. Повільні осциляції (0.5-1 Hz), дельта-хвилі (0.5-4 Hz). Найвищий поріг пробудження — найважче прокинутися. Пропорційний попередньому часу неспання (гомеостатичний маркер). Функції: консолідація пам'яті, глімфатичне очищення, вивільнення GH (гормону росту). Переважає на початку ночі. REM (швидкі рухи очей): ~20-25% сну. ЕЕГ майже як у неспанні, м'язова атонія. Характерні: швидкі співдружні рухи очей, яскраві сновидіння. Гіпокампальні тета-осциляції (4-8 Hz). Пропорційний попередній депривації REM (REM-відскок). Функції: опрацювання емоційної пам'яті, творче осяяння, моторне навчання. Переважає наприкінці ночі / у ранкові години. Типова 8-годинна ніч: ~4-5 повних циклів. Перша половина: переважає N3; друга половина: переважає REM.

2. Циркадний ритм і SCN

Супрахіазматичне ядро (SCN) — парна структура з ~20 000 нейронів у гіпоталамусі — діє як головний циркадний годинник із власним періодом ~24,2 години, який щодня потрібно синхронізувати:

3. Тиск сну: аденозин і процес S

Модель накопичення аденозину: Під час неспання: нейронна активність → гідроліз ATP → ADP → AMP → Аденозин Аденозин накопичується в позаклітинному просторі, особливо в базальному передньому мозку. Аденозин діє на рецептори A1 і A2A → пригнічує нейрони, що підтримують неспання → сприяє сну (соногенний ефект) Аденозин виводиться під час сну (через аденозинкіназу та дезаміназу) → «борг сну» біохімічно реальний і вимірюваний 40 годин без сну → аденозин досягає рівнів, що спричиняють тяжке погіршення. Когнітивна продуктивність після 21 дня сну по 6 год/ніч = 2 ночі повної депривації сну. Механізм кофеїну: Кофеїн = АНТАГОНІСТ аденозинових рецепторів (A1, A2A) НЕ зменшує накопичення аденозину — лише блокує його дію. Після виведення кофеїну (t½ ≈ 5-6 год, залежить від геному CYP1A2): Блокування аденозинових рецепторів спадає → накопичений аденозин заполоняє рецептори → «кофеїновий спад» Важливо: кофеїн не запобігає втраті повільнохвильового сну N3 — він лише маскує суб'єктивне відчуття сонливості. Неврологічне погіршення триває навіть якщо ви почуваєтеся бадьорими на кофеїні за депривації сну.

4. Двопроцесна модель

Двопроцесна модель Борбелі-Ахермана (1982) елегантно пояснює часування сну та неспання через два незалежні процеси:

Процес S (гомеостатичний тиск сну): S зростає під час неспання (накопичення аденозину, наростання спектральної потужності SWA). S спадає під час сну (особливо N3). Моделюється як експоненційне зростання під час неспання, експоненційний спад під час сну. S визначає «глибину» та потяг до сну — скільки відбувається SWS. Процес C (циркадний ритм): Синусоїдальна осциляція з періодом ~24 год, контрольована SCN. C визначає схильність до неспання/сонливості в певний час доби. Дві «зони підтримання неспання»: Ранкова зона неспання: ~08:00–10:00 (слабка) Вечірня зона неспання: ~18:00–20:00 (найсильніша — «заборонена зона для сну») Післяобідній спад / зона сієсти: ~14:00–16:00 (циркадний мінімум) Засинання настає, коли S перетинає поріг, визначений C. Пробудження настає, коли S достатньо знизився ТА C дає сигнал неспання. Підтверджені передбачення: - Післяобідній спад пильності (циркадний мінімум, а не лише після обіду) - «Друге дихання» ввечері попри накопичений S - Денний сон зменшує наступний SWS (зменшує S), залишаючи REM пізнього сну переважно недоторканим - Патологія змінної роботи: циркадне розузгодження змушує спати проти сигналу неспання

5. Чому ми спимо: функції сну

6. Розлади сну

7. Хронотипи та соціальний джетлаг

Хронотип — це індивідуальний вияв циркадної фази, природна перевага в часуванні сну та неспання. Він приблизно на 50% спадковий (варіанти генів PER3, CLOCK) і систематично змінюється з віком:

Соціальний джетлаг: Roenneberg та ін. (2006) — розузгодження між біологічним годинником і соціальним годинником (графіки роботи/навчання). Більшість людей сплять по-різному в робочі дні проти вихідних. Різниця в середині часу сну між робочими та вільними днями — це «соціальний джетлаг» — медіана ~1 година в дорослих, до 3+ годин у підлітків. Кожна година соціального джетлагу пов'язана зі зростанням шансів ожиріння на 33%, підвищеним ризиком діабету 2 типу, депресії та смертності від усіх причин. Реформа часу початку занять у школі — це втручання в охорону громадського здоров'я з найбільшим впливом і найнижчою вартістю та найміцнішою доказовою базою, яке школи послідовно ігнорують.