⚛️ Фізика · Електромагнетизм
📅 Березень 2026⏱ 11 хв🟡 Середній · Останнє оновлення: 28 травня 2026 р.

Магнетизм простими словами: від атомів до жорстких дисків

Магнетизм — квантовомеханічне явище: він виникає завдяки власному спіну електронів та їхньому орбітальному руху навколо ядер. Щоб зрозуміти, чому залізо прилипає до холодильника, а мідь — ні, і як постійні магніти зберігають енергію, доводиться зануритися від квантової механіки атомного масштабу до класичної фізики масштабу доменів, яку застосовують у мільярдних технологіях.

1. Атомне походження магнетизму

Магнітний момент електрона: Два внески: 1. Орбітальний момент імпульсу L: μ_L = -e/(2m_e) · L (класична аналогія: контур зі струмом) |μ_L| = μ_B · √(l(l+1)) де μ_B = eℏ/2m_e = 9.274×10⁻²⁴ Дж/Тл (магнетон Бора) 2. Спіновий момент імпульсу S (власний, квантовомеханічний — без класичного аналога): μ_S = -g_S · e/(2m_e) · S g_S ≈ 2.002 (g-фактор Ланде, скоригований КЕД) |μ_S| = √(s(s+1)) · g_S · μ_B Для s = 1/2: μ_S ≈ 1.73 μ_B (але z-проєкція = ±1 μ_B) Правила Гунда (заповнення атомних оболонок): 1. Максимізувати сумарний спін S (напівзаповнені оболонки найбільш магнітні) 2. Потім максимізувати орбітальний момент імпульсу L 3. J = |L−S| для менш ніж напівзаповнених; J = L+S для більш ніж напівзаповнених Атом Fe: [Ar] 3d⁶ 4s² Оболонка 3d має 6 електронів: 5 спін-вгору ↑↑↑↑↑ + 1 спін-вниз ↓ Сумарний спін: S = 2 → 4 неспарені спіни → великий магнітний момент (μ = 4 μ_B на атом) Феромагнітні матеріали потребують великого нескомпенсованого спіну в частково заповнених d- або f-оболонках: Fe (4 μ_B), Co (3 μ_B), Ni (0.6 μ_B), Gd (7 μ_B — найбільший серед елементів)

2. Діа-, пара- та феромагнетизм

Матеріали реагують на зовнішні магнітні поля принципово по-різному залежно від їхньої електронної структури:

3. Обмінна взаємодія

Обмінний гамільтоніан Гайзенберга: H = −2J Σ_{<i,j>} S_i · S_j J = обмінний інтеграл (квантовомеханічний, залежить від перекриття орбіталей) J > 0: вигідне паралельне вирівнювання → феромагнетизм J < 0: вигідне антипаралельне вирівнювання → антиферомагнетизм Походження: принцип заборони Паулі + кулонівське відштовхування. Два електрони з паралельними спінами мають займати різні просторові орбіталі (симетрична просторова функція заборонена вимогою антисиметрії). Паралельні спіни → електрони просторово розділені → нижча кулонівська енергія. Чи переважає це різницю кінетичної енергії — визначає знак J. Критерій Стонера для зонного феромагнетизму: У металах (зонна картина, а не локалізовані моменти): Феромагнетизм виникає, коли: I(E_F) · D(E_F) > 1 де I = обмінний параметр Стонера (еВ) D(E_F) = густина станів на рівні Фермі (станів/еВ) Fe, Co, Ni задовольняють цей критерій. Cu, Pd близькі, але ні. Висока D(E_F) у 3d перехідних металах → спонтанне спінове розщеплення. Теорія середнього поля (Вайсса): Ефективне молекулярне поле: B_eff = B_ext + λM → спонтанна намагніченість при T < T_C = μ₀ λ n μ² / 3k_B → Нижче T_C аналіз функції Бріллюена дає M(T) → 0 при T → T_C → Фазовий перехід другого роду (параметр порядку M зникає неперервно)

4. Магнітні домени та доменні стінки

Феромагнітний матеріал нижче T_C локально спонтанно намагнічений, але поділяється на магнітні домени — області однорідної намагніченості в різних напрямках — щоб мінімізувати повну енергію:

5. Гістерезис: криві B–H

Співвідношення B–H: B = μ₀(H + M) = μ₀ μ_r H де H = прикладене поле (А/м), M = намагніченість (А/м), B = магнітна індукція (Тл) Параметри петлі гістерезису: Намагніченість насичення M_s: максимальна M при сильному полі Fe: M_s = 1.71×10⁶ А/м (B_s ≈ 2.15 Тл) Nd₂Fe₁₄B: M_s = 1.28×10⁶ А/м Залишкова індукція B_r: B, що залишається після зняття поля Коерцитивна сила H_c: поле, потрібне для зведення B назад до нуля Енергетичний добуток (BH)_max: міра сили магніту Тверді та м'які магнітні матеріали: М'які магніти (низька коерцитивна сила H_c): Легко намагнічуються І розмагнічуються Мала площа петлі гістерезису → низькі втрати енергії за цикл Приклади: електротехнічна сталь (Si-Fe), пермалой (Ni₈₀Fe₂₀), ферити Застосування: осердя трансформаторів, пластини двигунів, котушки індуктивності Тверді магніти (висока коерцитивна сила H_c): Чинять опір розмагнічуванню → зберігають намагніченість Велика площа петлі гістерезису Приклади: AlNiCo, SmCo₅, Nd₂Fe₁₄B (неодимові магніти) Застосування: гучномовці, генератори, МРТ, електродвигуни (електромобілі) Втрати енергії за цикл: W = μ₀ ∮ H dM = площа, охоплена петлею B-H (на одиницю об'єму) На високих частотах додаються втрати на вихрові струми: W ∝ f² → Чому осердя трансформаторів роблять із тонких пластин (щоб розірвати шляхи вихрових струмів)

6. Постійні магніти

Найсильніші постійні магніти використовують рідкісноземельні елементи, що поєднують великий магнітний момент (4f-електрони) з високою магнітокристалічною анізотропією:

Магніти з обмінною пружиною (exchange-spring): нанокомпозитні структури, що чергують шари твердої фази (SmCo, NdFeB) і м'якої фази (Fe, FeCo) у нанометровому масштабі. Висока M_s м'якої фази передає свою високу намагніченість у напрямок твердої фази завдяки обмінному зв'язку через межу поділу. Теоретично може перевершити найкращі сучасні (BH)_max. Активна галузь досліджень для зменшення вмісту рідкісноземельних елементів у двигунах електромобілів.

7. Застосування: зберігання даних, МРТ, двигуни