Загальна циркуляція атмосфери Землі виникає лише з двох складових: нерівномірного сонячного нагріву (екватор гарячий, полюси холодні) та обертання планети (сила Коріоліса). Симуляція показує формування клітин Хедлі, Ферреля та Полярної, прискорення струменевих течій на межах клітин та відхилення пасатів на захід у тропіках.
Змінюй повзунок швидкість обертання: при нульовому обертанні виникає одна велика клітина Хедлі на кожній півкулі; при реальній швидкості Землі (≈7,3×10⁻⁵ рад/с) формуються три чіткі клітини. Повзунок температурний контраст керує інтенсивністю циркуляції. Наведи курсор на будь-яку область, щоб дізнатись швидкість та напрям вітру.
Параметр Коріоліса f = 2Ω sin(φ) дорівнює нулю на екваторі та максимальний на полюсах. Саме тому тропічні системи не мають вираженого обертання — урагани не можуть формуватись в межах ~5° від екватора. Смугасті хмари Юпітера — це атмосферні клітини швидко обертової планети (Ω ≈ 2,5× земна), зроблені видимими хімічними хмарами.