🟦 Клітинний автомат Вольфрама 1D
Елементарний клітинний автомат — це 1D рядок бінарних клітинок. Наступний стан кожної клітинки залежить від неї самої та двох сусідів — 3 клітинки утворюють 2³=8 патернів, кожен відображається на 0 або 1, даючи 2⁸ = 256 можливих правил. Стівен Вольфрам класифікував їх на 4 класи: однорідні, переодичні, хаотичні та складні. Правило 110 є Тюрінг-повним (доведено Метью Куком, 2004). Правило 30 настільки непередбачуване, що використовується як генератор псевдовипадкових чисел у Mathematica. Правило 90 породжує трикутник Серпінського.
Номер правила
Відомі правила
Початкові умови
Відображення
Чотири класи Вольфрама
Стівен Вольфрам у книзі "A New Kind of Science" (2002) класифікував клітинні автомати на чотири класи: Клас I — зводяться до однорідного стану (Правило 0, 255); Клас II — переодичні або стабільні структури (Правило 4, 108); Клас III — хаотичні, псевдовипадкові паттерни (Правило 30); Клас IV — складні, локалізовані структури, що зберігаються (Правило 110). Правило 184 — це модель потоку трафіку: 1 — машини, моделюється заторне формування. Черевоногий молюск Conus textile має орнамент раковини, що дуже нагадує Правило 30 — еволюція відкрила той самий клітинний автомат!