Інтерактивний планетарій та дослідження Всесвіту
Наша Сонячна система складається з Сонця, восьми планет, їх супутників, астероїдів, комет та космічного пилу. Вона утворилася близько 4.6 мільярдів років тому з гравітаційного колапсу газопилової туманності.
Відстань від Сонця: 149.6 млн км (1 а.о.)
Діаметр: 12,756 км
Орбітальний період: 365.25 днів
Супутники: 1 (Місяць)
Атмосфера: 78% азот, 21% кисень
Особливості: Єдина відома планета з життям
Містить 99.86% маси всієї Сонячної системи. Температура ядра: 15 млн °C
Найбільша планета. Має понад 95 супутників та потужну магнітосферу
Відомий своїми кільцями з льоду та каменів. Густина менша за воду
Найспекотніша планета (462°C) через парниковий ефект
Квадрат орбітального періоду пропорційний кубу великої півосі орбіти
Зірки - це величезні плазмові кулі, що виробляють енергію через термоядерний синтез. Вони народжуються, еволюціонують та вмирають, створюючи важкі елементи, необхідні для життя.
Маса: 0.08-0.5 M☉
Життя: трильйони років
Маса: 0.8-1.2 M☉
Життя: 10 млрд років
Маса: >10 M☉
Життя: мільйони років
Кінцева стадія
масивних зірок
Містить Великий Ківш. Полярна зірка знаходиться на продовженні двох крайніх зірок ковша.
Зимове сузір'я з яскравими зірками Бетельгейзе та Ригель. Пояс Оріона - три зірки в ряд.
Має форму літери "W". Розташована навпроти Великої Ведмедиці відносно Полярної зірки.
Світність зірки залежить від її радіуса та температури поверхні
Галактики - це величезні скупчення зірок, газу, пилу та темної матерії. У видимому Всесвіті існує понад 2 трильйони галактик, кожна з яких містить мільярди зірок.
Наша галактика містить 200-400 млрд зірок. Діаметр: 100,000 світлових років
Найближча велика галактика. Зіткнеться з Чумацьким Шляхом через 4.5 млрд років
У центрі кожної великої галактики. Маса: мільйони-мільярди мас Сонця
Становить 85% всієї матерії у Всесвіті. Взаємодіє тільки гравітаційно
~50 галактик
Діаметр: 10 млн св.р.
~1300 галактик
Діаметр: 15 млн св.р.
Тисячі скупчень
Діаметр: 200 млн св.р.
Найбільша структура
Філаменти та порожнечі
Швидкість віддалення галактики пропорційна відстані до неї
Космологія вивчає походження, еволюцію та майбутнє Всесвіту. Згідно з теорією Великого вибуху, Всесвіт почав своє існування 13.8 мільярдів років тому з надзвичайно гарячого та щільного стану.
0 - 10⁻⁴³ секунди. Квантова гравітація. Температура: 10³² K
10⁻³⁶ - 10⁻³² секунди. Експоненційне розширення простору
3-20 хвилин. Утворення легких ядер: H, He, Li
380,000 років. Утворення атомів, Всесвіт стає прозорим
100-200 млн років. Популяція III, тільки H та He
4.6 млрд років тому. Формування Сонячної системи
Описує розширення Всесвіту в залежності від щільності матерії
68% Всесвіту
Прискорює розширення
27% Всесвіту
Формує структури
5% Всесвіту
Зірки, планети, життя
ρc = 9.47×10⁻²⁷ кг/м³
Плоска геометрія
Людство завжди прагнуло дослідити космос. Від перших телескопів до космічних місій - ми постійно розширюємо наші знання про Всесвіт і наше місце в ньому.
Працює з 1990 року. Зробив понад 1.4 мільйона спостережень
Інфрачервоний телескоп. Спостерігає найдальші галактики у Всесвіті
Моніторинг клімату, погоди та змін навколишнього середовища
Дослідження планет, астероїдів та комет Сонячної системи
Постійно населена з 2000 року. Висота орбіти: 408 км
Знайдено понад 5000 планет навколо інших зірок
Пошук життя у Всесвіті - одна з найважливіших наукових задач. Вчені досліджують:
Оцінка кількості комунікуючих цивілізацій у нашій галактиці
Всесвіт - це вся матерія, енергія, простір і час, що існують. Теорія Великого Вибуху стверджує, що Всесвіт виник 13,8 млрд років тому з надзвичайно гарячого та щільного стану. Етапи розвитку: інфляція (миттєве розширення), утворення перших частинок, синтез легких елементів (водень, гелій), епоха рекомбінації (перше світло), утворення перших зірок і галактик. Докази: космічне мікрохвильове випромінювання, червоне зміщення галактик, поширеність легких елементів. Всесвіт продовжує розширюватися, а швидкість розширення навіть зростає через темну енергію.
Народження: гравітаційне стиснення газопилової хмари призводить до нагрівання ядра до 10 млн К, запускаючи термоядерний синтез водню в гелій. Головна послідовність: зірка стабільно "спалює" водень мільйони-мільярди років. Старіння: після вичерпання водню в ядрі зірка розширюється в червоний гігант. Смерть залежить від маси: зірки як Сонце стають білими карликами; масивні зірки (>8 мас Сонця) вибухають як наднові, залишаючи нейтронні зірки або чорні діри. Цикл матерії: важкі елементи, утворені в зірках, повертаються в космос, збагачуючи наступні покоління зірок.
Чорні діри - області простору-часу з настільки сильним гравітаційним полем, що навіть світло не може їх покинути. Утворення: колапс ядра масивної зірки після вибуху наднової. Горизонт подій - межа, після якої нічого не може повернутися. Типи: зіркові (3-20 мас Сонця), проміжні (сотні мас), надмасивні (мільйони-мільярди мас у центрах галактик). Випромінювання Хокінга: квантові ефекти біля горизонту призводять до повільного "випаровування" чорних дір. Детекція: через вплив на навколишню речовину, гравітаційні хвилі від злиття, прямі зображення (Event Horizon Telescope).
Галактики - гравітаційно зв'язані системи зірок, газу, пилу та темної матерії. Типи: спіральні (як Чумацький Шлях), еліптичні, неправильні. Формування: злиття первинних газових хмар під дією темної матерії ~1 млрд років після Великого Вибуху. Еволюція: галактики ростуть через злиття з іншими галактиками, поглинання газу, утворення нових зірок. Надмасивні чорні діри в центрах галактик регулюють зіркоутворення. Чумацький Шлях - спіральна галактика з ~100 млрд зірок, через 4,5 млрд років зіллється з галактикою Андромеди.
Темна матерія (~27% Всесвіту) - невидима речовина, що взаємодіє гравітаційно, але не випромінює світло. Докази: швидкість обертання галактик, гравітаційне лінзування, структура Всесвіту. Кандидати: слабко взаємодіючі масивні частинки (WIMP), аксіони, стерильні нейтрино. Темна енергія (~68% Всесвіту) - таємнича сила, що прискорює розширення Всесвіту. Прояви: спостереження далеких наднових, мікрохвильове випромінювання. Гіпотези: космологічна константа, квінтесенція, модифікована гравітація. Звичайна матерія складає лише ~5% Всесвіту.
Формування планетних систем відбувається в протопланетних дисках навколо молодих зірок. Етапи: 1) Колапс молекулярної хмари утворює протозірку в центрі та диск навколо неї. 2) Пил в диску злипається в планетезімалі (1-10 км). 3) Планетезімалі зростають у зародки планет через гравітаційне притягання. 4) Великі зародки стають планетами, газові гіганти формуються швидко і акумулюють атмосфери. Міграція планет може змінювати орбіти. Екзопланети: відкрито тисячі планет поза Сонячною системою, включаючи потенційно придатні для життя.
Астробіологія вивчає можливість життя у космосі. Зона життєпридатності - область навколо зірки, де може існувати рідка вода. Умови для життя: рідка вода, хімічні елементи (C, H, O, N, P, S), енергія, стабільне середовище. Екзопланети-кандидати: Kepler-452b, TRAPPIST-1, Proxima Centauri b. Життя в Сонячній системі: можливе в підповерхневих океанах Європи (супутник Юпітера), Енцелада (Сатурн), атмосфері Венери. Формула Дрейка оцінює кількість цивілізацій у Галактиці. Парадокс Фермі: чому ми досі не знайшли ознак позаземного життя?
Гравітаційні хвилі - рябь простору-часу, передбачена Ейнштейном у 1915 році. Походження: прискорений рух мас викривляє простір-час, створюючи хвилі, що поширюються зі швидкістю світла. Джерела: злиття чорних дір та нейтронних зірок, колапс зірок, Великий Вибух. Детекція: інтерферометри LIGO/Virgo вимірюють зміни довжини плечей на 1/10000 розміру протона. Перше виявлення: 2015 року зареєстровано злиття двох чорних дір. Значення: нова гілка астрономії, підтвердження загальної теорії відносності, дослідження екстремальних об'єктів, вивчення раннього Всесвіту.
Електромагнітне випромінювання: радіо, інфрачервоне, видиме, ультрафіолетове, рентген, гамма. Спектроскопія розкриває склад, температуру, рух об'єктів через аналіз спектральних ліній. Фотометрія вимірює яскравість для визначення відстаней. Телескопи: наземні (VLT, Keck) та космічні (Hubble, James Webb). Червоне зміщення показує швидкість віддалення галактик. Паралакс вимірює відстані до близьких зірок. Стандартні свічки (цефеїди, наднові Ia) для далеких відстаней. Гравітаційне лінзування виявляє темну матерію та далекі галактики.
Сценарії майбутнього залежать від темної енергії. Теплова смерть (найбільш ймовірно): Всесвіт продовжує розширюватися та охолоджуватися, зірки вигорають (~100 трлн років), залишаються чорні діри, які поступово випаровуються (~10^100 років). Великий розрив: якщо темна енергія зростає, простір розширюється так швидко, що руйнуються атоми. Великий колапс: якщо розширення зупиниться, Всесвіт почне стискатися назад до сингулярності. Циклічна модель: нескінченні цикли розширення-стиснення. Найближче майбутнє: через 5 млрд років Сонце стане червоним гігантом, через 4,5 млрд - зіллються Чумацький Шлях та Андромеда.