Квантовий аттенюатор моделюється як світлодільник, що змішує сигнальну моду з вакуумною модою невикористаного порту. Коефіцієнт пропускання за потужністю η визначає, з якою ймовірністю кожен фотон «виживає»:
P(n_out = k | n_in = n) = C(n,k) η^k (1-η)^(n-k)
- Когерентний стан |α⟩ (Пуассонівський вхід, ⟨n⟩ = n̄): вихід залишається когерентним станом |√η·α⟩ — теж пуассонівський, Var = ⟨n_out⟩. Ослаблення потужності не псує статистику.
- Фоковий стан |n⟩ (точне число фотонів, Var = 0): вихід стає біноміальною сумішшю з Var = n·η·(1-η) > 0 — втрати вносять справжній квантовий шум навіть при ідеальному детекторі.
Це базовий канал втрат, що лежить в основі атенюаторів потужності, стану та частоти в квантовій оптиці й квантових обчисленнях (наприклад, ослаблення сигналу до рівня одного фотона перед кубітом).