Процес злиття двох легких ядер у важче ядро з виділенням великої кількості енергії. Це джерело енергії Сонця та інших зір.
Спонтанне перетворення нестабільних ядер у стабільніші з випромінюванням альфа-, бета-частинок або гамма-квантів.
Випромінювання ядра гелію (альфа-частинки) з ядра. Зменшує масове число на 4 та атомний номер на 2.
Перетворення нейтрона в протон (β⁻) або протона в нейтрон (β⁺) з випромінюванням електрона або позитрона.
Випромінювання електромагнітних хвиль високої енергії при переході ядра з збудженого стану в основний.
Ядерний синтез - це процес злиття двох легких ядер у важче ядро з виділенням енергії. Це джерело енергії Сонця та інших зір. На Землі синтез вимагає дуже високих температур та тисків для подолання кулонівського відштовхування ядер.
Радіоактивний розпад - це спонтанний процес, при якому нестабільні ядра перетворюються у стабільніші. Швидкість розпаду характеризується періодом напіврозпаду - часом, за який розпадається половина початкової кількості ядер.
Період напіврозпаду - це час, за який розпадається половина початкової кількості радіоактивних ядер. Це характеристична величина для кожного радіоактивного ізотопу, що не залежить від зовнішніх умов.
Існує три основні види: альфа-випромінювання (ядра гелію), бета-випромінювання (електрони або позитрони) та гамма-випромінювання (електромагнітні хвилі високої енергії). Кожен вид має різну проникаючу здатність та вплив на організм.
Ядерна енергія дуже ефективна тому, що при ядерних реакціях виділяється в мільйони разів більше енергії, ніж при хімічних реакціях. Це пов'язано з великою енергією зв'язку між нуклонами в ядрі.