Подвійна спіраль ДНК розкручується у точці реплікаційної вилки, розділяючи пари основ (A-T, G-C) на дві окремі нитки. До кожної одноланцюгової ділянки за принципом комплементарності приєднуються нові нуклеотиди, формуючи дві нові подвійні спіралі. Рух вилки та світлова пляма імітують роботу хелікази й полімерази.