У темному нічному лісі кластери грибів пульсують блакитним, фіолетовим та зеленим світлом — це імітація біолюмінесценції, коли живий організм випромінює світло через хімічну реакцію люциферину. Кожен капелюшок має emissive-матеріал і власне точкове джерело світла, інтенсивність яких коливається синусоїдою з унікальною фазою, тому кластери "дихають" не синхронно, а хвилями. Навколо повільно піднімаються тисячі світних спор, що дрейфують по спіралі вгору і зникають, коли досягають верхньої межі — це створює відчуття живого, наповненого частками повітря лісу. Туман і слабке місячне освітлення (Ambient/Hemisphere/Directional) притлумлюють фон, залишаючи основну увагу на світінні грибів.