Кожна кісточка доміно балансує на вузькому ребрі: поки її центр мас лежить над опорою, вона стійка, але поштовх від сусідньої кісточки зміщує центр мас за межу опори, і виникає обертальний момент (торк), що перевертає її. Падаючи, кісточка вдаряє наступну приблизно на третині її висоти, передаючи їй частину кінетичної енергії — цього достатньо, щоб запустити той самий процес знову. Так локальний поштовх перетворюється на хвилю обертань, що біжить уздовж спірального ланцюжка з майже сталою затримкою між сусідніми елементами. Енергія на це витрачається лише один раз на старті, а далі кожна кісточка живиться за рахунок падіння попередньої, доки ланцюжок не вичерпається.