A single high-activity Ir-192 source, driven through catheters, pausing at programmed dwell positions to sculpt the dose
High-Dose-Rate (HDR) брахітерапія доставляє одне високоактивне джерело Ir-192 безпосередньо в пухлину або навколо неї через катетери, встановлені інтерстиціально чи внутрішньопорожнинно. Перш ніж почати планування, катетери фіксують під контролем візуалізації (УЗД, флюороскопія, CT/MRI) і виконують CT-симуляцію з катетерами in situ для окреслення мішені й органів ризику.
Катетери (гнучкі пластикові трубки) або жорсткі інтерстиціальні голки вводять безпосередньо в пухлину або навколо неї — трансперинеально, трансвагінально чи інтерстиціально, залежно від локалізації (шийка матки, простата, молочна залоза, саркома м'яких тканин). Позиціонування контролюють у режимі реального часу за допомогою ультразвуку, флюороскопії або інтраопераційної CT/MRI, щоб забезпечити рівномірне покриття мішені й уникнути критичних структур.
Після фіксації катетерів (до шкіри, промежинного темплейту або аплікатора) пацієнта переміщують на CT-симулятор. Скани виконують із катетерами in situ, оскільки саме їхнє реальне розташування, а не теоретичний план, визначає геометрію майбутнього опромінення. На цих зображеннях лікар окреслює GTV/CTV (мішень) та OAR — сечовий міхур, пряму кишку, уретру, у залежності від локалізації.
Стабільність імплантату між симуляцією та кожною фракцією опромінення критично важлива: будь-яке зміщення катетера на кілька міліметрів здатне суттєво змінити реальний дозовий розподіл відносно розрахованого плану.
Катетери фіксують до шкіри або аплікатора, щоб виключити зміщення >2 мм між CT-симуляцією та кожною фракцією опромінення — це критично для точності подальшої dwell time optimization.
Перш ніж планувальна система зможе обчислити dwell time, кожен катетер повинен бути точно реконструйований у тривимірному просторі. Дигіталізація dwell positions перетворює фізичну геометрію імплантату на набір дискретних точок зупинки джерела, крок між якими визначає роздільність майбутнього дозового розподілу.
Центральну лінію (centerline) кожного катетера реконструюють у планувальній системі: спочатку ідентифікують кінчик катетера (tip) — за допомогою рентген-контрастних маркерів, dummy-джерела або порівняння орто-рентгенограм — а потім автоматично чи вручну трасують шлях катетера через усі зрізи CT.
Вздовж кожної реконструйованої centerline система генерує бібліотеку потенційних dwell positions — точок, у яких джерело може фізично зупинитися. Крок між ними, як правило, 2.5 або 5 мм: дрібніший крок дає плавнішу, точнішу форму ізодозної хмари, але збільшує кількість вільних параметрів оптимізації та обчислювальне навантаження.
Не всі позиції з бібліотеки будуть активовані — оптимізатор на наступному етапі відбере і зважить лише ті, що реально формують потрібний дозовий розподіл, призначивши іншим dwell time, близький до нуля.
Крок dwell position 5 мм є типовим стандартом для більшості клінічних протоколів (наприклад, GEC-ESTRO для раку шийки матки), тоді як крок 2.5 мм застосовують для складної анатомії, де потрібна вища роздільність сходинки дозового розподілу.
Inverse dwell-time optimization — серце HDR-планування: алгоритм підбирає індивідуальний dwell time (у секундах) для кожної dwell position так, щоб ізодозна хмара якнайточніше повторювала форму мішені, водночас обмежуючи дозу на сечовий міхур, пряму кишку та інші органи ризику.
Планувальне ПЗ (graphical optimization, IPSA — Inverse Planning Simulated Annealing, або гібридні градієнтні методи) мінімізує цільову функцію, що балансує покриття мішені (D90, V100) проти обмежень на органи ризику (D2cc сечового міхура, прямої кишки, уретри). Для кожної dwell position підбирається час зупинки — зазвичай від часток секунди до 15–20 секунд, а сума по всіх позиціях дає загальний час фракції.
Фізична основа розрахунку — закон обернених квадратів: потужність дози від точкового джерела спадає пропорційно 1/r². Це означає, що доза на відстані 1 см від джерела приблизно вчетверо вища, ніж на відстані 2 см. Через настільки круту залежність навіть невелика зміна dwell time в одній позиції суттєво змінює локальну форму ізодозної хмари, а асиметричне подовження часу зупинки в кількох суміжних позиціях дозволяє "витягувати" дозу в потрібному напрямку, обходячи чутливі структури.
Результатом є повністю персоналізований, часто вкрай асиметричний профіль dwell times — деякі позиції отримують максимальний час, інші — практично нульовий.
Через закон обернених квадратів доза на відстані 1 см від джерела Ir-192 приблизно вчетверо вища, ніж на відстані 2 см — тому навіть невелика зміна dwell time суттєво змінює форму ізодозної хмари навколо катетера.
Під час самого опромінення персонал залишає процедурний кабінет, а мобільний remote afterloader через трансферну трубку проводить єдине джерело Ir-192 по кожному катетеру. Джерело зупиняється в кожній запрограмованій dwell position рівно на розрахований час, після чого повністю повертається у захищений контейнер (safe).
Remote afterloader (наприклад, Elekta Flexitron, Varian VariSource, Nucletron microSelectron) містить одне stepping-джерело Ir-192, закріплене на кінці гнучкого drive cable. Indexer-механізм послідовно перемикає канали, з'єднані з окремими катетерами через трансферні трубки. За командою планувальної системи джерело виїжджає із захищеного safe, проходить через трансферну трубку у перший катетер і рухається до найдальшої запрограмованої dwell position, а потім покроково зупиняється в кожній наступній позиції на її індивідуальний dwell time.
Після обробки одного катетера джерело повністю ретрагується назад у safe, перш ніж indexer перемкне канал на наступний катетер — джерело ніколи не залишається одночасно у двох катетерах. Після останньої позиції останнього катетера джерело остаточно повертається у екранований контейнер.
Протягом усього сеансу персонал перебуває поза процедурним кабінетом; двері блокуються інтерлоком, а радіаційні монітори підтверджують повне повернення джерела перед входом у приміщення.
У разі застрягання джерела (source jam) afterloader автоматично намагається відвести його назад до safe; якщо це не вдається — спрацьовує аварійний протокол ручного відведення з екстреним екрануванням персоналу та подовжувачем-маніпулятором.
Після завершення сеансу отриману дозу перевіряють незалежно від планованої — за допомогою in-vivo дозиметрії або незалежного алгоритмічного перерахунку. Весь курс HDR-брахітерапії складається з кількох фракцій, що повторюються за прописаним графіком фракціонування, поки джерело Ir-192 не буде плановою замінено новим.
Незалежно від планованого розподілу, доставлену дозу перевіряють: in-vivo дозиметрія (діоди, TLD, OSLD, розміщені поруч із катетерами або в природних порожнинах) фіксує реальну потужність дози під час опромінення, а система реального відстеження положення джерела (source tracking) або незалежний перерахунок monitor-часу порівнює фактичні dwell times із запланованими. Розбіжність понад визначений поріг (зазвичай кілька відсотків) зупиняє курс до з'ясування причини.
Курс HDR-брахітерапії майже завжди фракціонований: наприклад, буст на шийку матки часто складається з 4–5 фракцій по 6–7 Gy, тоді як HDR-монотерапія простати може обмежуватися 1–2 фракціями з більшою дозою за раз. Фракціонування дозволяє здоровим тканинам відновлюватися між сеансами, зберігаючи високу біологічну ефективність для пухлини завдяки крутому дозовому градієнту навколо джерела.
Оскільки Ir-192 постійно розпадається, активність джерела поступово падає, а необхідний dwell time для тієї самої дози — зростає; щоб сеанс залишався клінічно прийнятним за тривалістю, джерело планово замінюють приблизно раз на квартал.
Ir-192 має період напіврозпаду 73.8 доби, тому активність джерела ~10 Ci на початку експлуатації падає приблизно вдвічі за цей час — джерела планово замінюють кожні ~90 днів, щоб час опромінення залишався клінічно прийнятним (хвилини, а не десятки хвилин).